Виплати через втрату годувальника

Сутність виплат через втрату годувальника

Виплати через втрату годувальника являють собою регулярну державну фінансову підтримку членам родини померлого утримувача, котрі знаходились на його забезпеченні. Це істотна форма соціального захисту, котра сприяє сім'ям у подоланні фінансових труднощів після втрати близької людини.

Ці виплати встановлюються незалежно від того, чи працював покійний на момент смерті, чи був отримувачем пенсійних виплат. Головна вимога — наявність страхового стажу у померлого утримувача.

Коло осіб, що мають право на виплати через втрату годувальника

Право на виплати мають непрацездатні члени родини, котрі знаходились на забезпеченні померлого утримувача:

1. Нащадки померлого утримувача

• Неповнолітні нащадки (до 18 років)
• Нащадки-студенти (до 23 років) — за умови навчання на денному відділенні
• Нащадки-інваліди — без обмежень у віці, коли інвалідність настала до 18 років
• Онуки, рідні брати, рідні сестри — за тих самих умов, коли у них відсутні працездатні батьки

2. Дружина або чоловік померлого

• Набули пенсійного віку (60 років)
• Є інвалідами
• Здійснюють опіку за нащадками померлого, котрі не набули 8 років

3. Батьки померлого

• Набули пенсійного віку
• Є інвалідами
• Знаходились на забезпеченні померлого

4. Альтернативні члени родини

• Дід і баба — коли відсутні особи, зобов'язані їх забезпечувати
• Особи, котрі здійснюють опіку за нащадками померлого до 8 років